Традиційна класно-урочна система

Традиційна класно-урочна система

                                     

З давніх часів в Україні навчання розглядається як спільна діяльність учителя й учнів.

 Учіння-це здобуття знань з  різних галузей  наук і формування умінь розв’язувати різноманітні завдання та виконувати певні дії з використанням отриманих  знань. Виходячи з того, що школа вчить не одного учня, а їй потрібно забезпечити засвоєння знань великої кількості школярів, виникла необхідність організувати їхню діяльність, що  забезпечила класно-урочна система і її основний елемент – урок. Отже, урок – це організаційна форма, яка забезпечує навчання, виховання і розвиток постійного складу учнів упродовж визначеного проміжку часу на основі вивчення конкретної і однакової для всіх теми.

Сьогодні класно-урочна форма навчання є домінантною в усьому світі, незважаючи на те, що основні її положення було розроблено і впроваджено майже 400 років тому.

Для класно-урочної форми навчання характерні такі ознаки:

·          об’єднання в класи (групи) учнів приблизно одного рівня підготовки;

·          постійний склад класу (групи) на весь період навчання;

·          робота всіх учнів за одним планом одночасно;

·          обов’язковість занять для всіх;

·          основною одиницею занять є урок;

·          наявність розкладу занять, перерв, єдиного навчального року та канікул.

До переваг класно-урочної форми навчання можна віднести:
• чітку організаційну структуру;
• зручне управління діяльністю колективу класу;
• можливість колективних взаємодій та рішень навчальних задач;

• постійний емоційний вплив особистості вчителя на учнів;
• економію часу навчання.    

Попри широке визнання класно-урочної форми навчання в усьому світі ця форма не позбавлена цілого ряду недоліків, серед яких основними є такі:

·               орієнтація на «середнього учня»;

·               труднощі урахування індивідуальних особливостей школярів ;

·               однаковий темп і ритм роботи;

·               обмежене спілкування між учнями;

·               часті зміни уроків  у розкладі навчальних занять, що не дає можливості учням довести почату ними справу до кінця.

         За класно-урочною системою більш 90% навчального часу загально освітньої школи відводиться на уроки, у ході яких викладається майже весь навчальний матеріал.

За статистикою уроку відвадиться 98 % усього навчального часу.

Урок як форма організації навчального процесу у школі виник давно, але з того часу він постійно змінюється, набуває нових форм та змісту.

Як домогтися високої якості навчання на кожному уроці? Це питання хвилює сьогодні кожного вчителя. Відповідь: традиційні форми і методи потрібно використовувати у поєднанні з елементами  інноваційних  технологій.

Сучасний урок — це, перш за все, урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів за визначеними метою та завданнями. 

При цьому суто інформаційне навчання треба поступово переводити на мотиваційне, коли на першому плані — свідома пізнавальна діяльність учнів, а вчитель, спостерігаючи, тільки допомагає дітям у кожній конкретній навчальній ситуації використовувати свої можливості та розвивати свої здібності, отримуючи впевненість у своїх діях. Тільки учень, який чітко уявляє, що він хоче від навчання, буде свідомо навчатися й активно засвоювати зміст освіти.

На урок, як складову навчально-виховного процесу, впливають такі чинники:

·               соціокультурні та економічні умови розвитку суспільства;

·               державне замовлення школі на підготовку майбутніх громадян, здатних задовольнити актуальні потреби суспільства;

·               державні стандарти та програми з їхніми цілями та предметним змістом;

·               сучасні педагогічні концепції та технології з їхніми цілями, принципами, організацією навчання;

·               особистість учителя (його стиль спілкування з учнями, рівень фахової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вмінням враховувати психологічні особливості кожного учня тощо).

Статистика свідчить, що протягом всієї своєї педагогічної діяльності учитель проводить біля 25 тисяч уроків, а учень за час навчання в школі відвідує їх майже 12 тисяч(9 000 000 годин, 375 000 діб). І від кого, як не від учителя, залежить, що дадуть  йому ці 375 тис. діб життя – щастя нових відкриттів, щоденного пізнання, чи гіркі розчарування шкільним життям. 

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку й доводити її.

Нам , сучасним вчителям , треба пам’ятати , що для сучасного уроку характерними ознаками є:

-   варіативність і гнучкість структури;

-   спрямованість на особистість учня;

-   оптимізація форм роботи;

-   формування найважливіших компетентностей учнів;

-   співпраця учителя й учня.